"профільна": реформа
старшої школи в україні

Якщо раніше діти навчалися очно й синхронно, то сьогодні освітні траєкторії вкрай різні: частина учнів навчається офлайн або у змішаному форматі на підконтрольній території, інші – уже п’ятий рік поспіль навчаються виключно дистанційно у прифронтових районах. Є діти, які перебувають на окупованих територіях. Ще частина – в евакуації за кордоном тощо – із зовсім іншими умовами та підходами до навчання.

Війна створює несприятливі умови для навчання, тож в учнів накопичуються освітні втрати. Це, зокрема, показало міжнародне дослідження якості освіти PISA – результати наших учнів за 2022 рік погіршилися порівняно з результатами 2018-го.

Окрім того, результати PISA засвідчують значний розрив між знаннями й уміннями сільських та міських школярів. У читанні й розумінні тексту ця відмінність становить майже п’ять років навчання, у математиці –  4,5 роки, а у природничо-наукових дисциплінах – приблизно чотири роки.

Ситуацію ускладнює ще й те, що учні 10 – 11 класів вивчають 15 – 20 предметів, кожен з яких мають опанувати на високому рівні. Часто зміст перенасичений фактами й термінами, через що підлітки втрачають інтерес до предмета: або взагалі припиняють вчити його, або роблять це формально.

Окрім того, більшість учнів і учениць обмежені у виборі профілю навчання. За словами Надії Кузьмичової, попри задекларовані можливості профілізації, діти часто опиняються перед вибором без вибору. Більшість закладів освіти пропонують переважно гуманітарний або універсальний профіль. Натомість можливість здобувати освіту за STEM-профілями, повʼязаними з природничими науками, математикою, технологіями, часто є обмеженою.

Проте більшість випускників точно знають, що хотіли б вчити у старшій школі, про це свідчать дані опитування від КМІС.

Отож, з 2027 року старша школа стане профільною. Після 9 класу учні й учениці зможуть обрати, де продовжити навчання: у професійному чи фаховому коледжі або академічному ліцеї.

У професійному або фаховому коледжі підлітки зможуть здобути повну загальну середню освіту і водночас отримати професію відповідно до своїх зацікавлень. Перевагою навчання у коледжі є можливість порівняно швидко вийти на ринок праці.  

Успішний досвід у сфері професійної (професійно-технічної) освіти демонструє Швейцарія. У цій країні приблизно 75% учнів і учениць обирають здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою після завершення обов'язкової шкільної освіти. Вони можуть опанувати одну із понад 200 спеціальностей, яка відповідає їхнім інтересам і потребам ринку праці.

Ті, хто плануватиме вступати в заклади вищої освіти, продовжуватимуть навчання в академічних ліцеях. У таких закладах учні й учениці зможуть вибудувати індивідуальну освітню траєкторію через вибір профілю навчання, а також предметів / курсів для поглибленого вивчення та за вибором – відповідно до власних інтересів, здібностей і кар’єрних планів.

Навчання буде поділено на два цикли. У 10 класі учні зможуть надолужити освітні втрати, визначитися із зацікавленнями та остаточно обрати профіль навчання. В 11 – 12 класах – зосереджуватимуться на поглибленому вивченні профільних предметів і більше вивчатимуть те, що їх цікавить.

Освітній процес в академічних ліцеях базуватиметься на поєднанні вивчення обов’язкових предметів / курсів, які повинен знати кожен громадянин України – зокрема української мови, історії України, математики, природничих наук, предмету "Захист України", – з профільними та вибірковими дисциплінами.

Оскільки частину предметів / курсів підлітки вивчатимуть поглиблено, то зможуть готуватися до вступу і навчання у ЗВО без репетиторів.  З кожним роком кількість годин на вивчення обов’язкових предметів зменшуватиметься, натомість більше часу приділятиметься вивченню профільних і вибіркових предметів та курсів.

Надія Кузьмичова підкреслює, що така система дасть змогу подивитися на освіту старшокласників нелінійно, адже математикам може подобатися мистецтво, а гуманітарії не обов’язково не дружать із фінансами. За словами заступниці міністра, до цієї категорії входитимуть несподівані та цікаві дисципліни, яких поки немає в освітніх програмах. До прикладу, історія підприємництва, правознавство для життя, вигадані літературні світи тощо.

Залежно від обраних профілю і предметів / курсів формуватимуть різні групи учнів і учениць. Класи перестануть бути сталими у звичному розумінні, де всі учні постійно перебувають разом на всіх уроках і вчаться за однією програмою.

Підлітки навчатимуться у середовищі однолітків, де за потреби зможуть сформувати нове коло спілкування та знайти однодумців.

Реформа старшої школи "Профільна" змінить не лише підхід до навчання, а й очікування від вчителя.

У профільній школі вчителі зосередяться виключно на викладанні у 10 – 12 класах. Такий розподіл дозволить глибше зануритися в матеріал, краще готуватися до уроків, а якщо потрібно – зосереджуватися на темах, які потребують більше уваги й пояснень. Педагоги будуть допомагати застосовувати знання на практиці та знатися на інноваціях та сучасних підходах.

Педагоги із невеликих громад більше не будуть змушені поєднувати викладання кількох предметів, поза основним фахом, щоб мати повне педагогічне навантаження. Реформа дозволить вчителям зосередитися на дисциплінах, які відповідають їхній спеціалізації. А оскільки старшокласники обиратимуть профіль самостійно та усвідомлено, то вмотивованих учнів у класах стане більше.

У межах "Профільної" формується мережа академічних ліцеїв. Деякі школи змінять свій тип. Частина закладів стануть академічними ліцеями, інші – гімназіями й початковими школами.

Державну політику в освіті формує Міністерство освіти і науки України. Проте її втілення потребує злагодженої роботи центральної та місцевої влади. Кабінет Міністрів України встановлює загальні правила для функціонування шкільної мережі та механізм фінансування через освітню субвенцію. Засновниками шкіл є місцеві ради — сільські, селищні та міські. Саме вони ухвалюють рішення про реорганізацію закладів. Обласні ради затверджують мережу ліцеїв.

Формування мережі академічних ліцеїв є спільним завданням територіальних громад, обласних департаментів освіти, Міністерства освіти і науки України. Експертну підтримку цього процесу забезпечує Швейцарсько-український проєкт DECIDE. У межах проєкту вже проведено масштабне дослідження для розроблення Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти. Окрім цього, за підтримки проєкту проведено громадські обговорення основних аспектів впровадження реформи у 21 області України.

Формування мережі академічних ліцеїв має ґрунтуватися на аналізі наявного та прогнозованого контингенту учнів з урахуванням демографічних тенденцій на найближчі 5 – 10 років. Адже, за даними Інституту освітньої аналітики, у вересні 2024 року до сьомого класу пішло 409 тисяч дітей. У 2029 році в перший клас можуть піти не більше 187 тисяч дітей, які, згідно з даними Держстату, народилися у 2023 році, – і це не враховуючи можливу міграцію.

Наразі оптимальним варіантом для формування академічного ліцею є принаймні 100 учнів на паралелі. Водночас для окремих територій передбачатимуться гнучкі підходи щодо мінімальної кількості учнів в академічному ліцеї. Йдеться, зокрема, про прифронтові громади – через безпекові ризики, а також про гірські громади, де складний рельєф і нестача відповідної інфраструктури ускладнюють організацію підвезення. Загалом в Україні планують створити мережу з приблизно двох тисяч академічних ліцеїв.

Також важливо враховувати: чим більший за кількістю учнів ліцей вдасться сформувати у громаді, тим легше буде забезпечити широкий вибір профілів навчання. Адже різноманітність профілів безпосередньо залежить від кількості груп учнів, які можна сформувати для вивчення профільних предметів чи курсів за вибором.

Окрім того, у великому ліцеї буде легше створити сучасне освітнє середовище, облаштувати лабораторії та навчальні кабінети. У цьому році на облаштування кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей у пілотних ліцеях, які вже з 1 вересня 2025 року апробують окремі елементи реформи, держава виділила 500 мільйонів гривень. Майже таку ж суму спрямують і на оновлення кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій для закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.

Також багато громад уже працюють над налагодженням співпраці із сусідніми громадами для спільного утримання академічних ліцеїв і організації підвезення учнів.

Наразі саме організація підвезення учнів і вчителів до академічного ліцею є однією з найбільших пересторог, яка виникає в управлінців під час обговорення реформи, зазначають експерти. Тут варто зауважити, що, готуючись до впровадження реформи старшої школи, уряд вже виділяє державну субвенцію на закупівлю шкільних автобусів і в майбутньому така підтримка громад буде продовжуватися.

Уже з 1 вересня 2025 року розпочнеться перший етап пілотування деяких елементів реформи, в якому візьмуть участь 30 ліцеїв у різних регіонах України. Наступний етап розпочнеться 1 вересня 2026 року, коли до пілотування долучаться ще від 100 до 200 закладів освіти. Впровадження реформи в усіх закладах, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, розпочнеться з 1 вересня 2027 року, адже саме тоді здобувати профільну середню освіту розпочнуть учні, які пішли до першого класу у 2018-му. Перший етап впровадження триватиме до 2030 року, коли ці учні закінчать школу (12 клас). Трансформація мережі закладів освіти буде поетапною і триватиме до 2033 року. Цей процес передбачатиме поступове оновлення інфраструктури, перегляд підходів до управління та організації освітнього процесу, формування спроможних академічних ліцеїв і забезпечення доступу до якісної профільної освіти для всіх учнів, незалежно від місця проживання.

Реформа старшої школи "Профільна" – не лише про системні та інфраструктурні зміни, а й про нову філософію освіти, орієнтовану на індивідуальні освітні потреби кожного учня та учениці. Вона покликана створити умови, за яких підлітки зможуть приймати обґрунтовані рішення щодо їхньої освіти, майбутніх професійних і кар’єрних траєкторій й стилю життя загалом.